Доля танкіста Течуть танки в синє море, Та не витікають; Шука танкіст свого бою, А бою немає. Пішов танкіст світ за очі; Налити собі чаю, Залити своє горе, А ВБР говорить: «Куди ти йдеш, не злившись? На кого покинув Свій клан,свою роту, Рандом свій рідненький? У рандомі не ті люди,— Тяжко з ними грати! Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити». Сидить танкіст у черзі,— Грає синє море. Думав, топ зустрінеться,— Спіткалося горе. А чемодани летять собі Це страшенна банда, Плаче танкіст — танки биті Злилась команда. P.S. Тему взял у Шевченка